22 грудня 2009 року

Свято Святого Миколая дає нам можливість хоч один день побути дітьми. Маленькими ми писали листи доброму чарівникові й клали їх на підвіконня, щоби пташки чи ангели попрацювали поштарями. А потім намагалися не заснути і не пропустити той момент, коли Миколай постукає у двері. Це ніколи не вдавалось, але подарунки завжди з'являлися вчасно.   

Нинішні діти обговорюють у школах комп'ютерні ігри та паролі до нових ігрових рівнів. Сперечаються, які марки автомобілів найкращі. Останнім часом малі українці добре орієнтуються навіть у прізвищах вітчизняних політиків. І все ж вірять у казку...   

А от як діти, які потрапили у лікарню, готуються до дня Святого Миколая? За що люблять Чудотворця і чого від нього чекають?

Щоби почути це від самих дітей, ми побували в Одеській обласній клінічній психіатричній лікарні №1 у дитячо-підлітковому відділенні і передали подарунки до свята від нашого колективу. До речі, ми були першими гостями цього відділення за багато років. Тому, мабуть, і персонал відділення нашим візитом був приємно здивований.

Сьогодні там лікуються 20 діточок різного віку. Наймолодшому всього сім років. Не будемо нікого вражати діагнозами хворих дітей, тільки скажемо, що атмосфера, у якій перебувають маленькі пацієнти, зігріта любов’ю та турботою працівників відділення. Як сказала Ірина Григорівна Бітенська, завідувач дитячо-підлітковим відділенням, залишаються тут працювати тільки такі, що прийшли за особистим бажанням.

Як з’ясувалося, діти і самі приготували до дня Святого Миколая невеличкий подаруночок – імпровізований концерт – і дуже хвилювалися, розповідаючи маленькі віршики гостям. А ну, як подарунок не сподобається?!

Семирічний Володя знає, що Миколай приносить подарунки тільки чемним дітям. Тому він дуже намагався справити враження на присутніх. Весь невеличкий концерт, який підготували діти, він намагався привернути до себе увагу. І коли вже настала його черга, він аж вистрибнув у центр класу й розповів свій твір-пісеньку про ялинку. Аплодували йому всі, а він щасливо посміхався…

У ці дні усі мають бути щасливі. І ті, що роблять дарунки, і ті, що їх отримують. А робити добро – найбільше щастя.