15 жовтня 2009 року

Державний фінансовий аудит ефективності використання субвенцій

на пільгове перевезення окремих категорій громадян

в Ізмаїльському районі за 2006-2008 роки

Результати проведеного аудиторського дослідження дають підстави стверджувати, що використання субвенцій на пільгове перевезення окремих категорій громадян в Ізмаїльському районі за 2006-2008 роки було недостатньо ефективним.

Відсутність цілісного комплексу нормативно-правових актів, які наповнювали б конкретним змістом норми чинного автотранспортного законодавства, є наслідком наявності цілої низки неузгоджених та спірних питань в частині пільгових перевезень. Тому, на думку аудиторської групи, тільки розробка ряду нормативних документів дасть змогу крім усього іншого, чітко встановити відповідальність за порушення норм автотранспортного законодавства.

Розроблені та затверджені місцевими органами виконавчої влади Порядки компенсаційних виплат за пільгові перевезення окремих категорій громадян не дають можливості визначити фактичну кількість перевезених пасажирів та здійснити пропорційний розподіл коштів субвенції для здійснення компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян відповідно до фактично наданих послуг. Тобто, сьогодні в області не має Порядку, який зміг регулювати компенсацію за пільговий проїзд окремих категорій громадян та порядку проведення цих виплат, що значно ускладнює здійснення компенсаційних виплат, не дає можливості визначити фактичну кількість перевезених пасажирів та здійснити пропорційний розподіл коштів субвенції для здійснення компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян відповідно до фактично наданих послуг.

Існуюча схема розрахунку компенсації за перевезенням пасажирів пільгового контингенту громадян підприємствами-перевізниками є застарілою і не дає можливості забезпечувати належний обрахунок перевезених пільговиків.

Як показують результати дослідження, система надання пільг, що ґрунтується на принципі відшкодування витрат підприємствам, які надають транспортні послуги, залежить від тарифної політики надавачів послуг, а не від державного регулювання, що створює можливості для різноманітних зловживань під час використання бюджетних коштів. Так, якщо брати до уваги, той факт, що лише у 2008 році згідно даних звітів автоперевізників, відсоток безплатних пасажирів в загальній кількості перевезених склав 59,3 % і перевізнику ТОВ „Ізмаїлпаспригород” було нараховано 1692,28 тис. грн. субвенції з державного бюджету на пільгове перевезення окремих категорій громадян, а фактично цей відсоток складає близько 50 %, тобто обсяг наданої субвенції був завищений на 265,4 тис. гривень. ВАТ „Ізмаїлавтотранс” були надані до Управління праці за червень-жовтень 2008 року завищені розрахунки витрат на відшкодування збитків пов’язаних з надання пільг при перевезенні у приміському та міжміському транспорті на 19,24 тис. гривень.

В договорах між перевізником та Управлінням праці вказано, що перевізник несе відповідальність за вірогідність наданого звіту, але відсутні чітко визначені межі відповідальності за порушення умов договору, не включено пункт, який зобов’язував би нести перевізниками відповідальність за надання Управлінню праці недостовірних розрахунків з подібним завищенням коефіцієнта співвідношення між пільговими та платними пасажирами та затвердженого регульованого тарифу, що призводить до незаконного отримання коштів з державного бюджету.

Сам механізм надання пільг не є досконалим, оскільки реально пільгами користуються не всі, хто має на них право, а лише ті, хто користується послугами. До теперішнього часу відсутня досконала системи обліку наданих послуг, що ускладнює об’єктивність надання пільг. При цьому більшість пільг залишаються декларативними, а оскільки вони не виконують функції соціального захисту найбільш нужденних верств населення.

На транспортних підприємствах, що надають послуги з пільгового перевезення окремих категорій громадян, а також у місцевих органах виконавчої влади відсутні єдина методика обчислення фактичної вартості таких пільг, єдина методика обліку наданих пільг, єдина статистична звітність щодо фактичних витрат на пільги та стану їх фінансування. Найбільш доцільним шляхом вирішення цього питання є зміна системи надання пільг на проїзд автомобільним транспортом на цільову адресну грошову дотацію громадянам на оплату послуг автотранспорту.

Реалізація зазначеного механізму дасть змогу повністю забезпечить всі вимоги технологічного процесу пільгових перевезень автомобільним транспортом. При цьому не будуть порушені права пільгових категорій громадян, оскільки компенсація затрат проїзду цих категорій громадян буде реалізовуватись завдяки цільовій адресній грошовій дотації.