13 жовтня 2009 року

ЧОМУ НА СЕЛІ НЕМАЄ ХОРОШИХ ДОРІГ

Як свідчить практика, здебільшого державні кошти на місцях дорожники використовують у режимі «приватної ініціативи», а розмір «надбавки» до зарплати прямо пропорційно залежить від погодних умов. І що масштабніші наслідки природних катаклізмів, то вищий відсоток у «надбавки». Необхідно добряче «струснути» і, що важливо, робити це слід тихо… Сьогодні для цього достатньо пропустити через принтер один-два потрібних документи та у "правильному" місці поставити печатку з підписом.

Щоб нікого не образити, у партнери зазвичай обирають не місцевих, а «спеціалістів» із сусідніх областей. З ними й гроші легше ділити, і на них завжди можна списати неякісну роботу.

Липнева повінь 2008 року принесла чимало біди у села Тернопільської області. Тоді для місцевих чиновників вона стала непоганим "заробітком". Об’єктами наживи стали сільські дороги. Не пощастило лише з жителями села, які, втоптуючи каміння «свіжоспеченої» дороги, раптом почали озиратися обабіч, усвідомлюючи, що їх обдурили.

З державного бюджету на проведення ремонтно-відновлювальних доріг, що зазнали пошкоджень унаслідок стихії 23-27 липня 2008 року, було виділено близько 50 млн гривень.

Станом на 1 жовтня 2009 року контролем використання цих коштів охоплено 25 сільських рад. Кожна ревізія показала факти завищення вартості виконаних підрядних робіт з капітального ремонту доріг. Загалом, як констатують ревізори, їх розмір сягнув 2 млн 695 тис. гривень.

Зауважимо, що в основному ремонтні роботи проводили підрядні організації, що перебували за межами Тернопільської області. Більшість таких установ здійснювала роботи всупереч чинному законодавству, бо за ліцензією, виданою їм органом ліцензування, яким є відповідний місцевий орган виконавчої влади, мають право проводити господарську діяльність лише на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці. Як результат, отримали завищення нормативних витрат з оплати праці та витрат на відрядження, завищено відстань на перевезення будівельних машин і механізмів, повторно включено до актів виконаних робіт однотипні роботи, завищення витрат на перевезення працівників будівельно-монтажних організацій, завищено обсяги з улаштування дорожніх корит тощо.

Контрольно-ревізійне управління виявило документально не підтверджені витрати, завищення вартості виконання ремонтно-відновлювальних робіт КП „Дорожник” (м.Дунаїв Хмельницька обл.), ПП "Сукіасян" (с.Слобідка-Кульчиївецька, Кам’янець-Подільський район, Хмельницька обл.), ТОВ „Наліса Плюс” (м.Київ), Концерном „Автошляхбуд” (м.Львів), Катеринопільським спільним підприємством «Агрошляхбуд», малим приватним підприємством «МВМ».

Постає закономірне запитання: що заважало сільським головам доручити провести ремонтно-відновлювальні роботи державним підприємствам? Адже виконання ремонтно-монтажних робіт є головною метою їх створення. Окрім цього, таким підприємствам добре відома проблематика своєї місцевості. Більше того, це могло б гарантувати якість виконаних робіт, забезпечити надходження податків до державного бюджету, внесків до державних цільових фондів та заробітну плату працівникам.

Цікавий факт встановлено у с.Бариш Бучацького району, де на улаштування верхнього шару основи дороги по вул. Нижнє Завалля використано гравійно-каменеву суміш, тоді як в акті виконаних підрядних робіт зазначено, що за основу взято щебінь. Відповідно до акта включено вартість щебеню, яка, наголосимо, утричі вища від вартості матеріалу, який використаний насправді.

Ще один факт. Більше як півмільйона гривень використали сільські ради на оплату неякісно виконаних робіт. До речі, ця величезна сума державних коштів витрачена на закупівлю матеріалів, необхідних для виконання ремонтно-відновлювальних робіт. Та, на жаль, як показали результати ревізій, вони використані невідомо на що. Отже, якість виконання робіт на сьогодні під знаком запитання! Адже через невиконані у повному обсязі роботи, передбачені дефектним актом та актом обстеження, верхній шар покриття доріг частково знищено дощовими потоками, вимито рівчаки, утворено колії уздовж усіх доріг, розмито окремі схили. Відповідно кошти в сумі 642,2 тис. грн, виділені Устечківській та Івано-Золотівській сільським радам Заліщицького району з державного бюджету, використано неефективно.

Коли мова заходить про виконання стратегічно важливих для суспільства завдань, звучить "заїжджена мелодія" про хронічний брак коштів. Та, можливо зубожіють сільські ради саме через свою марнотратність та нерозсудливість?!

Прес-служба ГоловКРУ України.